Глибоким сумом сколихув наші серця біль і смуток непоправної для нас усіх, міста і краю втрати. Передчасно пішов у засвіти відомий долинянин, знаний художник,громадський діяч, директор Долинської художньої школи Олег Лаврів.
Його зірка життя засвітилася в далекій Караганді. Батьки були репресовані за свої патріотичні переконання і любов до України, тож дитинство та юність видалися нелегкими, із злигоднями, нестатками та переслідуваннями. Але недарма кажуть, що Бог завжди дає щось взамін. Дав Олегові талант іти світом художнього мистецтва, нести світло і добро людям. Не кожен художник має дар малювати ікони. А в Олега Лавріва вони були наповнені світлом і радістю іншого світу, одухотвореного, віруючого, життєдайного. І портрети людей, і пейзажі, створені технікою пастелі теж – настільки живі і яскраві, що часом не віриться, що можна так малювати…
Олег Лаврів закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва, з відзнакою Івано-Франківський педагогічний інститут імені Василя Стефаника, магістратуру Академії державного управління при Президентові України.
І де б він не працював: завідувачем відділу культури, а згодом заступником голови Долинської районної державної адміністрації, очільником Долинського районного центру зайнятості, директором художньої школи, він завжди пам’ятав свої корені, з повагою і шаною ставився до людей, творчості допомагав словом, порадою, ділом і працею. Самовідданою і натхненною. Крім державної служби, Олег Іванович мав колосальну довіру від громади міста й обирався депутатом Долинської міської ради, а від колег – художників – почесну місію натхненника творчого об’єднання художників «Аркан».
Олег Лаврів відкрив багато юних талантів. Його учні постійно перемагали на різноманітних конкурсах і змаганнях, багато з них знайшли себе у світі художнього мистецтва.
Постійно брав участь у художніх виставках художників Прикарпаття й України, мав багато персональних експозицій. Не обходилося без нього жодне міське свято Ремесел, жодна виставка чи презентація у нашому краєзнавчому музеї «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів, жодна культурна подія в місті. Навіть тоді, коли здоров’я вже добряче підводило, ніколи не скаржився, що болить, а усміхався, іще й підбадьорював інших. І,перемагаючи великими зусиллями недугу, пробував танцювати, бо танець – то була його ще одна творча стихія. Завше був щирим співрозмовником, доброзичливим сусідом, вірним другом.
Був… І залишається. В нашій пам’яті, наших думках, спогадах, молитвах. В своїй багатій творчій спадщині, іконах, портретах, картинах, ілюстрованих книгах…
Щиро співчуваємо дружині, дітям, онукам, родині, односельцям з Великої Тур’ї, друзям, колегам, учням, всім, хто знав Олега Лавріва.
Нехай Всевишній поселить його там де нема болю, смутку і печалі, а лиш життя вічне.
Міський голова, депутатський корпус, виконавчий комітет Долинської міської ради.
Похорон відбудеться 11.08.2020 р. за адресою вул. Обліски, 40 о 12:00 год.!
Офіційний інформаційний сайт
