Вже декілька років музейними науковими співробітниками краєзнавчого музею «Бойківщина» Тетяни і Омеляна Антоновичів досліджується тема Долинського староства.
На базі серії документів, що знайдені в архіві міста Кракова, я досліджую тему про інвентаризацію Долинського староства в березні 1650 року. Отже, це деталізований документ про економічний стан території міста з навколишніми селами, що входили до складу староства в середині 17 століття. Це 18 сіл: Надіїв, Раків, Струтинь, Лоп`янка, Грабів, Ілем`я, Суходіл, Липовиця, Новоселиця, Мізунь, Кальна, Тяпче, Гузіїв, Підбереж, Яворів, Солуків, Якубів, Тростянець. Кожне село відрізнялося за кількістю земель (ланів), що йому належали, та були поділені на ті, що вважалися «осілими» (тобто оброблялися місцевими жителями), або ж здавалися в оренду чи були спустошеними.
Щодо інвентаризації, люстраторами (ревізорами) було заявлено, що вони, «об’їжджаючи волость» натрапили на частково спустошене староство. Звіт про доходи та перелік податків розпочато з міста Долини. Основа – «соляні жупи» (Стара баня і Новичка) та вежі, їх перелік і приналежність. Також, у документах – відомості про фільварок у старостві, дерев’яний замок, два стави (один біля міста, другий в Надієві).
З документів маємо можливість детальніше дізнатись про кожне село за описами королівських підданих. Обов’язком (повинністю) цих підданих було рахувати та збирати податки для королівського двору. Податки того часу були різні: «списне», «комірне», «жирове», також – за риболовлю і полювання, урожай злаків та різні частини від всякого роду прибутків, в тому числі виробляння солі чи ярмаркування. За конкретними цифрами можна визначити, яке село було більш заможнішим, або в якому велось лише декілька господарств.
Одна з цінностей архівного матеріалу в тому, що сучасник з першоджерел має змогу дізнатися, якою була Долина з її околицями 370 років тому, хоча б зі скупих крупинок.
До прикладу: «У селі Грабів є 5 осілих ланів і податок з кожного по 40 злотих. Порожніх ланів чотири, і за кожен з них село теж має сплатити по 28 злотих». У звітних документах про зібраний податок у селі подаються відомості, що «оскільки в старому інвентарі записано, як порожніх, так і осілих ланів є десять, то тепер визначити важко, бо під снігом…». Для жителів цього села податок «списне» – один злотий, а от «курей, гусей, яєць» для осілих господарств здати стільки, як і в селі Лоп’янка. До того ж і «на двір» повинні давати стільки ж як, і у Лоп’янці. За деревину податок, і «на двір» деревини мають здати також, як в селі Лоп’янка. Податок «колодне» – з кожного осілого лану по 24 гр. За варту, гайдука, сарни (полювання), повинність жителі мають сплатити як в селі Струтинь – відповідно 60, 60 та 4 злотих. Для мешканців села також полічено податок – десятину бджолину, овечу та «жирове», а для рибалок – такого розміру, який визначено для села Струтинь. Священик сплачував податок 2 злотих. За оренду млина та корчми у селі Грабів податок – 150 злотих.
Отож, в результаті інвентаризації села Грабів, виконаної луцьким деканом Себастьяном Яворницьким та холмським ловчим Яном Вояковським (секретарями його Королівської Величності), записаної 16 березня 1650 року, – весь податок з села до королівської казни становив 848/16 злотих.
Розвідка теми «Інвентаризація Долинського староства 1650 року» триває. Розгорнуті дослідження будуть подані до книги про Долинське староство, яка готується до друку.
Тетяна Гнатковська,
науковий співробітник музею «Бойківщина»
