Організаційно-правові форми господарювання в Україні: короткий оглядо-правових форм господарювання

Дані оновлюються

Юридична особа: організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Підприємство: самостійний суб'єкт господарювання, який може бути створений як для комерційної, так і для некомерційної діяльності.

Найпопулярніші форми господарювання на території Долинської ТГ :

  • Фермерське господарство: для виробництва та продажу сільськогосподарської продукції.
  • Приватне підприємство: належить одному або кільком власникам, які відповідають за його зобов'язанням своїм майном.
  • Товариство з обмеженою відповідальністю: власники поділяють відповідальність за зобов'язаннями товариства в межах своїх вкладів.
  • Кооператив: об'єднання людей для спільної господарської діяльності.
  • Сільськогосподарський кооператив: об'єднання сільськогосподарських товаровиробників для спільного виробництва та обслуговування.
  • Громадські об'єднання: добровільні об'єднання людей для захисту своїх прав та інтересів.
  • Підприємець-фізична особа: громадянин, який веде підприємницьку діяльність без статусу юридичної особи.

Чим відрізняється ведення діяльності як Фізична особа-підприємець (ФОП) від Юридичної особи (ЮО) можна на цій сторінці.

А тут ми короктко порівняємо ТОВ та ПП: що обрати для вашого бізнесу?

ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю) та ПП (приватне підприємство) – дві найпоширеніші форми ведення бізнесу в Україні. Обидві мають свої плюси та мінуси, тому важливо знати, яка з них краще підходить для вашого підприємства.


Ось короткий опис ключових відмінностей:


Форма власності:
• ТОВ: може бути будь-якої форми власності.
• ПП: лише приватна власність.

Законодавче регулювання:
• ТОВ: більш чітко регламентовано (Цивільний кодекс, Господарський кодекс, Закон про ТОВ).
• ПП: менш чітко регламентовано (лише загальні положення про юросіб).

Установчі документи:
• ТОВ: статут, протокол зборів засновників, договір про створення (необов'язково).
• ПП: статут, рішення власника про створення, засновницький договір (необов'язково).

Статутний капітал:
• ТОВ: поділений на частки, формується за рахунок внесків засновників.
• ПП: не поділений, формується за рахунок внесків власника.

Засновники:
• ТОВ: можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, без обмежень щодо кількості.
• ПП: можуть бути лише фізичні особи (або одна юридична особа), не може мати змішаний склад.

Відповідальність:
• ТОВ: несе відповідальність всім своїм майном, учасники відповідають лише в рамках свого вкладу.
• ПП: несе відповідальність всім своїм майном, власник відповідає лише в рамках свого вкладу.

Обмеження в діяльності:
• ТОВ: директор не може укласти договір >50% чистих активів без згоди загальних зборів.
• ПП: директор не має таких обмежень.

Виплата дивідендів:
• ТОВ: чітко регламентована законом.
• ПП: не регламентована законом.

Висновок:
ТОВ рекомендується, якщо вам потрібна чітка регламентація діяльності, захист від нечесних дій директора та чіткий порядок виплати дивідендів.
ПП може бути кращим вибором, якщо вам потрібна більш проста та гнучка структура, а також не потрібна виплата дивідендів.


Важливо:

Перед остаточним вибором форми ведення бізнесу рекомендується проконсультуватися з юристом.

Кожна форма господарювання має свої переваги та недоліки.

Вибір форми залежить від цілей, масштабів та ризиків діяльності.

Законодавство регулює правила створення, діяльності та ліквідації різних форм господарювання.

Ця стаття дає лише загальне уявлення про різні форми господарювання в Україні.

ДЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ

Довідково:

Законодавчі акти, що встановлюють організаційно-правові
форми господарювання
1. Закон України "Про підприємства";
2. Закон України "Про підприємництво";
3. Закон України "Про господарські товариства";
4. Закон України "Про споживчу кооперацію";
5. Закон України "Про оренду майна державних підприємств та
організацій";
6. Закон України "Про селянське (фермерське) господарство";
7. Закон України "Про об'єднання громадян";
8. Закон України "Про свободу совісті та релігійні
організації";
9. Декрет Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного
інвестування".