Одним з основних видів кримінальних покарань є покарання у вигляді громадських робіт. Згідно з ч. 1 ст. 56 КК України громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно-корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на термін від 60 до 240 годин і тривають не більше як 4 години на день.
Громадські роботи застосовуються як і адміністративне стягнення. Відповідно до статті 30-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, громадські роботи призначаються на строк від 20 до 60 годин, їх сутність, умови їх виконання практично не відрізняються від кримінального покарання.
Завданнями даного покарання є профілактика злочинності і сприяння в ресоціалізації правопорушника шляхом застосування примусової безкоштовної праці і виконання суспільно корисної діяльності. Сутністю цього покарання є покладення на засудженого трудового обов'язку, від якого він не має права ухилятися, а його визначальна особливість — безкоштовність праці. Громадські роботи не можуть бути джерелом поповнення бюджету і використовуються вони не на користь потерпілого від злочину, а на користь суспільства. Вони спрямовані на формування в засудженого поваги до суспільства і суспільних інтересів. В умовах кризової соціально-економічної ситуації широке застосування громадських робіт дозволило б зайняти значну масу засуджених суспільно-корисною працею, відвернути їх від протиправного способу життя, а також одержати значний економічний ефект на благо законослухняного населення та ОТГ.
Контроль за виконання кримінального покарання та адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт на території Долинської ТГ покладається на Калуський районний сектор №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.
Характер виконуваних робіт визначається органами місцевого самоврядування- Долинською міською радою.
На практиці засуджені до громадських робіт, як правило, залучають туди, де щоденно не вистачає робочих рук або необхідно виконувати роботи, на які через невеликий рівень оплати відсутні бажаючі влаштуватися. Зазвичай це прибирання вулиць, скверів, парків, майданів, висаджування дерев і квітів, ремонтування і фарбування будівель, спортивних і дитячих майданчиків, благоустрій населених пунктів, інші дрібні будівельні роботи, тобто виконання необхідних для міста, селища, району повсякденних справ, за умови, що вони не пов’язані зі шкідливими умовами праці та ризиком для життя і здоров’я.
Позитивними сторонами даного покарання є:
- у процесі відбування покарання засуджені, що вчинив злочин, залучається до праці, здобуває різні трудові навички, спілкується з правослухняним населенням, що позитивно впливає на його виправлення;
- відбуваючи громадські роботи, засуджений своєю працею приносить користь суспільству і суспільним інтересам, а безплатність цієї праці викликає почуття ущемлення, що, у свою чергу, змушує правопорушника обміркувати свої злочинні вчинки;
- на виконання такого покарання державі не потрібно витрачати великі кошти, як, наприклад, це має місце при виконанні покарання у виді позбавлення волі, кошти з бюджету виділяються тільки органам, що ведуть контроль і облік за виконанням цього покарання.
Таким чином, ефективність даного покарання є цілком очевидною і є вигідним в економічному плані як для держави, так і в виправно-виховному плані, для суспільства та ефективним засобом боротьби зі злочинністю.
