- «Небезпечні тільки «божевільні» тварини». За зовнішніми ознаками визначити чи хвора на сказ тварина неможливо – до появи перших симптомів ураження вірусом вона може поводитись цілком природньо.
- «Небезпечний тільки укус дикої тварини». Зараження вірусом сказу відбувається при його попаданні в організм людини через слину хворих тваринах при укусах, подряпинах, через слизову оболонку очей, рота, носа, при контакті з предметом або одягом, забрудненими слиною хворої на сказ тварини.
- «Тварину, яка напала або виявляє агресію, потрібно знищити». Тварину залишають живою, щоб ветеринари протягом 10 днів спостережень визначили - хворіє вона сказ чи просто агресивна. Якщо напала домашня тварина, її потрібно ізолювати (закрити), негайно звернутися в найближчий травмпункт і зателефонувати у державну лікарню ветмедицини. У випадку нападу дикої тварини її краще вбити, а труп відвезти для досліджень.
- «30 уколів у живіт». Сучасна схема екстреної профілактики сказу: обробка ураженої ділянки, шестиразове введення антирабічної вакцини (обов’язково в день укусу (!), після чого на 3, 7, 14, 30 і 90-й день. В особливо небезпечних випадках – додатково одноразове введення антирабічної імуноглобуліну в день укусу.
- «Сказ лікується». Це невиліковна хвороба, уникати якої можна, якщо до появи перших симптомів провести лікувально-профілактичну вакцинацію. Обов’язково щеплюються люди, які професійно працюють з тваринами – мисливці, ветеринари, собаколови.
Начальник Долинського відділу
Івано-Франківської ОДЛВМ Іван Гаджун