Відкритість влади та здатність залучати людей до прийняття рішень — дієвий механізм для налагодження довіри у громаді, який допомагає врахувати місцеві потреби та пріоритети, підвищує якість рішень, зміцнює згуртованість громади.
Для з’ясування думок громадян та донесення їх до влади існує чимало інструментів місцевої демократії та механізмів залучення.
1. Громадські слухання. Зустріч жителів громади з представниками влади, на якій обговорюються важливі місцеві питання, а кожний учасник може висловити свою думку та внести пропозиції. Влада має розглянути всі ухвалені на слуханнях пропозиції в обов’язковому порядку та своєчасно.
2. Загальні збори громадян за місцем проживання. Зустріч жителів, які проводяться на певній території, розглядають питання цієї території та вносять обов’язкові для розгляду владою пропозиції. Щоб бути правомочними, на них мають бути присутніми більш як половина мешканців відповідної території. Також можливе проведення конференцій. Там потрібна присутність більш як половини обраних делегатів. Але їх потрібно попередньо обрати на зборах будинків, під’їздів, вулиць тощо. Що, зрозуміло, також є нелегкою справою.
3. Місцеві ініціативи. Це можливість для громадян внести на розгляд сесії ради питання, яке є в її компетенції. Простіше кажучи, ініціативні громадяни готують проєкт рішення з актуального питання. Цей проєкт має бути підтриманий певною частиною жителів громади (від 1000 до 100 тис жителів – 100 підписів). І якщо ініціатива внесена з дотриманням процедури, має бути обов’язково розглянута на сесії за участю ініціаторів (кількісний склад ініціативної групи з внесення місцевої ініціативи: не більше ніж 10 осіб). Місцеві ініціативи дають можливість громадянам напряму вносити проєкти рішення на розгляд сесії. Але маємо розуміти, що для підготовки якісного проєкту рішення громадяни мають бути фахово підготованими.
4. Органи самоорганізації населення (ОСН). Для вирішення питань місцевого значення жителі можуть створювати органи самоорганізації населення. Вони створюються за територіальним принципом у межах будинку, кварталу, вулиці, села тощо і наділяються законом певними повноваженнями. Закон наділяє ОСН доволі широкими повноваженнями, а в разі надання йому делегованих повноважень рада, яка його утворила, забезпечує необхідними для цього коштами. Але процедура створення ОСН є доволі складною. Необхідно провести загальні збори (конференції) громадян за місцем проживання.
5. Консультативно-дорадчі органи. Умовно їх можна поділити на громадські ради та тимчасові дорадчі органи. Громадські ради можуть бути загальної дії та спеціалізовані (молодіжні, ради ВПО, ради підприємців, жіночі ради тощо). Тимчасові дорадчі органи створюються для вирішення конкретних питань у формі робочих груп, комітетів, комісій тощо. Головне — щоб до їх складу були включені представники громадськості.
Дорадчі органи розглядають питання, які належать до компетенції органу, що їх утворив та вносить по цих питаннях пропозиції, які мають рекомендаційний характер для влади. Дорадчі органи можуть стати дуже ефективним інструментом залучення громадян, адже вони працюють у безпосередньому контакті із владою і можуть напряму представляти інтереси своєї громади. Проблемою в їхній роботі може стати брак активної та фахової громадськості, яка буде не здатна надавати належні пропозиції. Це може призвести до формалізації їхньої діяльності. У статуті доцільно прописати можливість створення громадських рад і тимчасових дорадчих органів, а також головні засади створення та ключові повноваження.
6. Публічні консультації. Форми проведення консультацій можуть бути найрізноманітнішими. Можна проводити в реальному режимі в різних формах (громадські обговорення, круглі столи, брифінги, дебати тощо), в електронному форматі або у формі опитування. Важливо, щоб процес проведення консультацій був системним: теми консультацій наперед сплановані, кожна консультація завчасно анонсована, а за результатом її проведення оприлюднюється звіт. Публічні консультації дають можливість прямого спілкування влади та громадян, отримувати зворотний зв’язок.
Міський голова м. Долина відповідає на запитання, які цікавлять жителів громади у рубриці «Діалог з громадою». За посиланням Ви можете залишити запитання міському голові та переглянути попередні відповіді https://rada-dolyna.gov.ua/dialoh-z-hromadoyu .
7. Громадські експертизи. Законодавство надає право громадянам проводити громадські експертизи, експертизи нормативних актів, зокрема антикорупційні експертизи. Сильною стороною такого інструменту є глибоке занурення громадян у певні сфери місцевої політики, можливість знайомитися з публічною інформацією, надавати пропозиції та отримувати обґрунтовані відповіді. Проблемою є складність самої процедури проведення експертизи, адже в громаді мають бути активісти певного фаху, які можуть працювати з документами — не просто прочитати, але й зробити фахові пропозиції
8. Електронні петиції. Це особлива форма колективного звернення громадян до органу місцевого самоврядування, яке обов’язкове до розгляду за умови набрання необхідної кількості голосів. Сильна сторона: простота і зручність. Не потрібно збирати підписи під питанням у реальному режимі, все робиться онлайн. У статуті доцільно прописати докладну процедуру внесення та розгляду електронних петицій.
https://petition.e-dem.ua/ - платформа електронної демократії.
9. Форми залучення громадян до бюджетного процесу
Існує чимало форм залучення громадян до бюджетного процесу, що робить його більш прозорим та ефективним. Крім уже звичних бюджетних слухань нині застосовуються Громадський бюджет, Бюджет для громадян, Громадський бюджетний аудит. Важливою умовою для реалізації зазначених інструментів є наявність у громаді активних громадян, які розуміються на бюджетному процесі та можуть бути фахово долучені.
Сьогодні участь громадян — не лише право, а й необхідність! Долинська міська рада створює умови для відкритого діалогу, співпраці та партнерства з мешканцями. Адже саме разом ми можемо зробити громаду сильною, стійкою та комфортною для кожного.
