Цей агресивний шкідник здатний оселятися на живих, зазвичай ослаблених деревах, що неминуче призводить до їх загибелі. З метою недопущення розповсюдження на території Івано-Франківської області карантинного організму – ясенева смарагдова златка – фітосанітарні інспектори відділу фітосанітарних заходів на кордоні управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області розповідають про ознаки наявності шкідника, способи його поширення та заходи боротьби.
Шкідник-прибулець з інших країв
Ясенева смарагдова златка, відноситься до групи стовбурових шкідників, здатних поселятися як на здорових, так і ослаблених деревах, що неминуче приводить до їх загибелі. Шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує інші листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину. Дерева, які заселяє смарагдова златка гинуть за 1-3 роки. Зазвичай нападає на окремо стоячі дерева або на узліссі, рідше пошкоджує в глибині лісу.
Основними ознаками пошкодження дерева є:
- крона стає розрідженою;
- крона починає всихати зверху до низу;
- під відставшою корою видно личинкові ходи забиті буровою мукою ;
- на стовбурі з’являються характерні льотні отвори D-подібної форми .
Морфологічні та біологічні особливості. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолотевим забарвленням довжиною 7,5-15,00 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 3 см. Лялькування відбувається в кінці квітня – травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.
Шкодочинність. Здебільшого Agrilus planipennis Fairmaire пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше - у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням, при середній кількості вилітних ходів 1-2,4 отворів на дм2 на протязі 2-3 сезонів може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев.
Способи поширення. Смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км.).
Карантинні заходи. При ввезенні на територію України лісоматеріали та дерев’яна тара підлягають карантинному огляду на наявність шкідників.
Основними заходами профілактики подальшого розповсюдження комахи є:
-визначення меж заселення насаджень шкідником;
-встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток Ліндгрена;
-своєчасне вирубування заселених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням;
-приваблення в насадження і охорона комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки і лялечки златки під час зимівлі.
Провідний спеціаліст
відділу фітосанітарних заходів на кордоні
управління фітосанітарної безпеки
ГУ Держпродспоживслужби
в Івано-Франківській області Медведик А.Б.
