Припинення договору оренди здійснюється у разі:
– закінчення строку, на який його було укладено;
– приватизації об’єкта оренди орендарем (за участю орендаря);
– банкрутства орендаря;
– загибелі об’єкта оренди;
– ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
– договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Одностороння відмова від договору оренди не допускається
У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини. У разі припинення договору оренди за даних обставин, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов’язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації (корпоратизації), або його правонаступнику. У разі припинення за цих же обставин договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу орендар за згодою орендодавця передає об’єкт оренди органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном. Зазначений орган або його правонаступник зобов’язаний протягом тридцяти днів прийняти об’єкт оренди в своє управління.
Якщо правонаступник органу, який до укладення договору оренди здійснював повноваження з управління відповідним майном, не визначений, об’єкт оренди, не заборонений до оренди чи приватизації, може бути переданий в оренду орендодавцем, або приватизований в установленому законом порядку, якщо вивчення попиту не виявило потенційних орендарів.
Також, орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.
Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов’язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Аргументи із судової практики
Відповідно до ст. 1119 Господарського процесуального кодексу касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема: скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення; змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції тощо.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що в певних умовах зазвичай ставляться. Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.
Несплата або несвоєчасна сплата орендної плати за державне чи комунальне майно є істотним порушенням умов договору й відповідно є підставою для розірвання договору оренди. Отже, орендодавець державного або комунального майна має право достроково розірвати договір оренди з орендарем. За таких умов розірвати договір оренди можливо як у досудовому, так і в судовому порядку. Сплата заборгованості з орендної плати після порушення провадження у справі є лише підставою для припинення провадження у справі щодо стягнення несплаченої орендної плати з орендаря та не підтверджує належного виконання орендарем своїх зобов’язань. Навіть за умови сплати заборгованості після порушення провадження у справі договір оренди може бути розірвано.
