Додому повертається Воїн з Долини, що загинув у квітні на війні

У 8:00 з привокзальної площі міста Долина вирушить кортеж з урною з прахом за маршрутом: вул. Грушевського – проспект Незалежності – Обліски – Довбуша, 2А. Зустріньмо Захисника з почестями! Прошу організувати живий коридор і належно віддати шану.

Джура заслуговує на те, щоб вічно пам’ятали його подвиг…

З самого малку Тарас захоплювався козаками, хотів попасти на Січ, це було його мрія – захищати землі України.

Мистець, педагог, інструктор бойових мистецтв, батько двох донечок у перший день війни зібрав речі і поїхав на фронт добровольцем. Був налаштований битися до кінця!

10 квітня, у віці 32 років, Тарас став Янголом Маріуполя, отримавши вогнепальну травму внаслідок бойових дій.

Пошуки тіла тривали пів року, весь цей час сімʼя жила у невідомості.

У середині жовтня дружина Юлія повідомила, що опізнала тіло чоловіка по татуюваннях, які особисто набивала.

25 жовтня у Київському крематорії відбулась кремація останків.

Духовний обряд поховання планується на суботу, 29 жовтня. Точний час буде повідомлено додатково.

Схиляємо голови у жалобі за Героєм, у якого попереду могло би бути довге і щасливе життя.

Тарас Лаврів був художником, скульптором, очолював Долинську дитячу художню школу, де викладав. Займався музикою, був гітаристом гурту “Залізний Хрест”. Заснував Школу бойового гопака імені Івана Богуна в Долині.

У Тараса залишилися мама, брат, дружина та дві донечки. Щирі співчуття рідним!
Вічна пам’ять, шана і слава Герою.
Помстимося!