Про присвоєння відзнаки «За заслуги перед містом Долина»

Про присвоєння відзнаки «За заслуги перед містом Долина»

РІШЕННЯ

Від 18.08.2015. № 2156-65/2015

м. Долина
Про присвоєння відзнаки«За заслуги перед містом Долина»

Враховуючи значні особисті заслуги жителів м.Долина в соціально-економічному та культурному розвитку та громадському життю міста Долини, проявлені мужність та героїзм в боротьбі за незалежність та цілісність України, участь в антитерористичній операції на сході країни, відповідно до Положення про відзнаку «За заслуги перед містом Долина» затвердженого рішенням міської ради від 04.09.2011. № 318-9/2011, керуючись Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, міська рада

В И Р І Ш И Л А :


1. Присвоїти відзнаку «За заслуги перед містом Долина»:

– Романюку Василю Івановичу – колишньому міському голові м. Долина (2002-2006 роки), колишньому голові Долинської районної ради (2006-2010 роки) (посмертно);
– Стецку Володимиру Ільковичу – колишньому міському голові м. Долина (1994-2002 роки), (посмертно);- -Крілю Сергію Михайловичу – снайперу відділення взводу снайперів, учаснику АТО.2. Інформацію про відзначених громадян опублікувати у «Віснику міської ради» тижневика «Добра справа» та на сайті міської ради.
Міський голова Володимир Гаразд

Додаток 1 до рішення міської ради

від 18.08.2015. № 2156-65/2015


РОМАНЮК

Василь Іванович

(07.10.1951-05.05.2015)

Василь Іванович Романюк народився 7 жовтня 1951 року в селі Настащин Галицького району Івано-Франківської області. Дитинство минуло на Рожнятівщині, де батьки працювали вчителями у Ціневській і Князівській школах. З 1969 по 1971 рік проходив військову службу в Московському ВО.Освіта – вища. У 1976 році закінчив Івано-Франківський державний педагогічний інститут імені Василя Стефаника (історичний факультет) за спеціальністю вчитель історії і суспільствознавства.З 1976 року проживав у Долині. Працював вчителем історії в Долинській СШ № 1 та завучем в Долинській СШ № 4. З 1981 по 1991 рік працював в райкомі Компартії України на посадах інструктора, завідувача відділу секретаря. Після серпня 1991 року тимчасово не працював, згодом – менеджер страхової компанії «Омета-Інстер», а з березня 1994 року – заступник та директор ТзОВ «Сіріус-ЛТД». З 1995 по 1998 рік трудився на будовах Чехії. Займався підприємницькою діяльністю. З жовтня 2000 року – директор МП «Віра».31 березня 2002 року обраний міським головою м. Долина. З 17 травня 2006 року працює на посаді голови Долинської районної ради, з 2010 року – депутат Долинської районної ради.Перебуваючи на посаді міського голови, Василь Іванович одним із перших в Україні на той час, по новаторськи, підійшов до проблеми з опалення квартир у багатоповерхових будинках, давши дозвіл рішенням сесії міської ради на встановлення індивідуального опалення. За головування Василя Романюка в Долині відбувся І Бойківський фестиваль, під час підготовки до якого місто стало значно красивішим і привабливим.На посаді голови районної ради постійно відстоював інтереси району, зокрема щодо роботи підприємств нафтогазового комплексу, подружився з містами-побратимами в Україні та за кордоном, зокрема в Польщі, відносини з якими підтримуються й донині.Мав значний досвід керівної роботи. Добре був обізнаний зі станом справ в районі та області, з основними показниками соціально-економічної ситуації регіону, реально орієнтувався у напрямках подальшого його розвитку.Умілий організатор, вимогливий, відповідальний. Вмів оперативно та чітко організовувати завдання і контролювати їх виконання. Тактовний, доброзичливий, виважений при прийнятті рішень.За вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток області, високий професіоналізм відзначений Подякою голови Івано-Франківської обласної ради (розпорядження від 27.11.2006. № 179-р).Був активним політичним та громадським діячем. З 2000 року – незмінний голова Долинської районної організації партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».5 травня 2015 року, на 64-му році життя, в результаті раптового важкого захворювання, пішов з життя.

Додаток 2 до рішення міської ради

від 18.08.2015. № 2156-65/2015

СТЕЦКО

Володимир Ількович

(18.01.1947-16.07.2005)

Гірничий інженер, голова Долинської районної організації Конгресу українських націоналістів та Братства ОУН-УПА, член правління товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка, міський голова.Народився Володимир Ількович Стецко 18 січня 1947р. у селі Нижні Гаї Дрогобицького району Львівської області. Закінчив місцеву середню школу, Дрогобицький нафтовий технікум та Івано-Франківський інститут нафти і газу.Свою трудову діяльність за фахом розпочав 1968 року оператором по видобутку нафти і газу в Прикульському районі Ставропольського краю. З 1969 року проживав в м. Долині. Працював у нафтовидобувному управлінні “Долинанафтогаз”оператором, механіком цеху, старшим інженером, начальником дільниці паропостачання, начальником виробничо- технічного відділу Долинського управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин, котре працювало вахтово- експедиційним методом у Західному Сибірі (Тюменська область Ямало- Ненецький національний округ).З 1990 по 1994 рр. обирався депутатом міської ради. 20.07.1994р. обраний міським головою м.Долина, у квітні 1998 р. обраний вдруге на цю посаду, яку обіймав до квітня 2002 року.Чимало зробив для покращення благоустрою міста, роботи комунальних служб, навчальних закладів та дитячих садків, охорони здоров’я, впровадження щорічного свята рідного міста. Сприяв у будівництві в м. Долині пам’ятника “Борцям за Українську державу” та музею “Бойківщина” Тетяни і Омеляна Антоновичів.Обласною, районною адміністраціями та райрадою нагороджений грамотами за Плідну працю та значний внесок у розбудову Української держави, забезпечення соціально-економічного розвитку міста.Володимир Стецко був серед тих, хто боровся за надання українській мові статусу єдиної державної, повернення народу його древньої символіки – синьо-жовтого прапора і Володимирового тризуба, узаконення Великодніх і Різдвяних свят, хто виступав проти комуністичної імперської ідеології, торував шлях до утвердження української незалежної і соборної держави.У бригаді, яка працювала в Західному Сибіру, організовував вечори призабутої української поезії і пісні, вивішував на спорудах синьо-жовтий стяг та розповсюджував літературу з українського національного відродження. 1989 року ініціював святковий концерт з нагоди 175 річниці від дня народження Тараса Шевченка в м. Долині, поставлений аматорським художнім колективом Івано-Франківського управління бурових робіт. Тоді зі сцени Будинку техніки вперше за радянських часів пролунав національний гімн “Ще не вмерла Україна”. Один з організаторів живого ланцюга 22 січня 1990 року на трасі Долина – Стрий , присвячений річниці Злуки УНР і ЗУНР.КУН та Братство ОУН-УПА, які очолював В.Стецко, у своїй роботі завжди мали на увазі вічні цінності, як віра, нація, вироблення гарту духа й сили волі. Тому повсякденну працю вони зосереджували у царині духовній і національній, консолідації громадськості, виховання українських патріотів із середовища підростаючого покоління, утвердження і розбудову української держави.В.Стецко, як очільник, не тільки організовував у місті і районі відзначення релігійних і державних свят, а й історичних дат національно- визвольних змагань, увіковічення пам’яті героїв і лідерів української нації, впорядкування могил полеглих воїнів УПА, проведення екскурсій стежками боїв з німецькими і радянськими окупантами, зустрічі з видатними особистостями. Ініціював випуск двох книжок про історію міста Долини (“Долина”, 1997,2001).Володимир Стецко – людина слова і діла, докладав зусиль у боротьбі за національні інтереси і добробут рідного народу. Скромність і простота, порядність і справедливість, працьовитість і чуйність до потреб людей – характерні риси його життя. За те його поважали і цінували усі: ті хто його знав, з ним працював і спілкувався, слухав його на різних заходах, ті, кому допомагав у вирішенні повсякденних і соціальних проблем.

Додаток 3 до рішення міської ради

від 18.08.2015. № 2156-65/2015

Кріль

Сергій Михайлович

(13.01.1974.)

Кріль Сергій Михайлович, народився 13 січня 1974 року в селі Калюсик Віньковецького району Хмельницької області.

З вересня 1980 року до липня 1988 року навчався у Долинській середній школі №4.

У липні 1988 року вступив до Стрийського ПТУ на спеціальність електромонтера .

З 1992 по 1994 проходив строкову військову службу, у військах РВСН.

У важкий для країни час, захищаючи незалежність та суверенітет України, брав безпосередню участь в антитерористичній операції. Спершу проходив службу в АТО з липня по серпень 2014р в 5 –му батальйоні територіальної оборони «Прикарпаття». А з 10 листопада по 28 листопада, в складі 128 гірськопіхотної бригади, снайпером. Відбиваючи шквальні атаки ворога в с. Рідкодуб, що біля м. Дебальцево отримав пораненння.

На даний час Кріль С.М. працює на теплично овочевому комбінаті, що с. Новоселиця.

Документ опубліковано 18 серпня 2015
Чинний
Детальніше