Про присвоєння відзнаки міста Долини «Орден імені Кардинала Мирослава-Івана Любачівського»

Додаток до рішення міської ради

від 18.08.2015. № 2158-65/2015

Соловій

Ярослава Спиридонівна

(18.12.1935)

Соловій Ярослава Спиридонівна – колишній викладач Долинської музичної школи (1957-1999рр.), керівник багатьох хорових колективів м.Долина, багаторічний диригент хору церкви «Пресвятого Серця Ісуса і Серця Марії», учасниця багатьох культурно-просвітницьких проектів нашого міста та району.
Народилась у 1935 році в с.Джурів на Коломийщині в сім’ї греко-католицького священика Спиридона Мартинківа та Юлії Мартинків – вчительки семикласної школи. Батько Ярослави Спиридонівни продовжив лінію священиків у родині Мартинківих та закінчив Львівську Духовну Академію, мати Юлія Дмитрівна закінчила Учительський семінар у м.Коломия.
У родині Мартинківих Ярослава Спиридонівна була третьою, наймолодшою дочкою, яка з дитячих літ проявила артистичні риси у своїй поведінці та характері: любила співати (бо мала гарний високий голос, який успадкувала від матері), та виступала перед публікою в шкільні роки. Від матері навчилася грати на фортепіано та гітарі.
Батьки хотіли попри її музичні дані, щоб вона поступила до медінституту. Але спроба вступу вдалась невдало, що безмірно її втішило і Ярослава Спиридонівна, вже безперешкодно, вступає до Станіславського музичного училища. Правда, іспити там теж уже закінчилися, але комісію зібрали, прослухали її музичні дані, другого дня вона здала іспит з історії, української мови і літератури. Так стала студенткою цього навчального мистецького закладу, який закінчила з відзнакою у 1956 році.
Одружившись з Юрієм Богдановичем Соловієм, вона поїхала разом з ним за розподілом молодих спеціалістів до м.Косова, де Юрій Богданович очолив знаменитий хор «Гуцульщина», а Ярослава Спиридонівна працювала з хором медиків Косівської лікарні.
В 1957 році молоде подружжя приїхало на роботу в Долину.
Ярослава Спиридонівна розпочала свою педагогічну роботу по класу фортепіано і викладала сольфеджіо та хор, була активною учасницею хорового колективу в будинку культури, який згодом став відомою хоровою капелою «Верховина» (яким керував Юрій Соловій – заслужений працівник культури УРСР).
Усе своє життя Ярослава Спиридонівна присвятила роботі над збагаченням людської душі, над пропагуванням мистецьких цінностей та традицій нашого народу. Працюючи з хоровими колективами нашого міста, вона прививала любов до мистецтва, культури, будила прагнення в людині до чогось вищого і вічного – до мистецтва. Власне так проходила її праця з хоровим колективом газопереробного заводу у 1970-1973р.р., з хоровим колективом НГВУ «Горицвіт» (1979-1982р.р.), з жіночим хором швейної фабрики (у 1982-1989р.р.), який зайняв перше місце на Республіканському огляді самодіяльних колективів легкої промисловості. Завжди вболівала за зростання майстерності самодіяльної народної капели «Верховина» будучи учасницею у важкі часи розлуки цього колективу зі своїм незмінним диригентом Юрієм Богдановичем,- Ярослава Спиридонівна вміло замінила його, продовжуючи традиції та утримуючи рівень цього колективу після смерті Юрія Соловія.
Працювала з хором учнів з/о школи (тепер гімназія № 1) м. Долина у 1986 – 1988р.р., що стало приємним відлунням роботи у музичній школі в 60-х роках з колективом учнів, які згодом стали професійними музикантами.
З настанням Незалежності нашої держави Ярослава Спиридонівна організувала хор (1994-1996) «Союзу Українок», зібравши усе творче і співоче жіноцтво нашого міста – від учасниць церковного хору до юного покоління долинянок. Цей колектив мав великий репертуар – від патріотичних творів, які були заборонені при Радянському Союзі, – до чудових ліричних творів класичного репертуару жіночого хору. (На жаль цей колектив не був підтриманий владою 90 років нашого міста та знівелювався з часом: не знайшли приміщення для репетицій?… Ярослава Спиридонівна за цим колективом багато плакала….
Великою втіхою, душевною радістю став для Ярослави Спиридонівни церковний хор з яким розпочала свою працю, будучи вже пенсійного віку (1992). Цей колектив церкви «Пресвятого Серця Ісуса і Серця Марії» вийшов за рамки тільки церковного хору. Ретельна робота з самодіяльними учасниками – любителями співу,- принесла великі плоди натхнення: чудові твори класиків К.Стеценка, М.Лисенка, М.Леонтовича, А.Гнатишина та ін., солідно звучали у стінах церкви по неділях та святах; а твори українських класиків світового характеру доповнили та збагатили репертуар. Власне, з цим хоровим колективом впродовж останніх 20 років Ярослава Спиридонівна брала активну участь у всіх культурних заходах району; з нагоди державних свят та визначних дат у благодійних концертах; церковний хоровий колектив «Надія» під її керівництвом прийняв участь у хоровій Академії 2010р., яка відбулася за участі українського хору з Франції, у творчих зустрічах з українським хором ім.Лисенка з Голландії.
Церковний хор церкви «Пресвятого Серця Ісуса і Серця Марії» завжди прикрашав храмові свята інших церков нашої парафії.
Багата Ярослава Спиридонівна і своїми учнями, які продовжують її педагогічну лінію не тільки у нашій школі, але й далеко за кордоном.
Відомий хоровий диригент – народний артист України Василь Яциняк теж є учнем Ярослави Спиридонівни.
Ярослава Спиридонівна виховала двох дочок, які працюють на ниві музичного мистецтва, виховуючи юне покоління нашої держави.
До цього часу Ярослава Спиридонівна зберігає активну позицію: вона завжди відвідує концерти, які проходять в межах міста, часто буває у філармоніях м.Івано-Франківська та Львова. Та найбільшу радість їй приносить успіхи наших учнів на академ-концертах і обласних конкурсах, на яких її присутність незмінна і обов’язкова. Жваво цікавиться успіхами нашої школи, колективу: живе цим!